Коли — неділя 07.03.2010, година 20.00; де — Krakowskie Przedmieście 5 (перед брамою, навпроти Варшавського університету).
Емпатія робить усе можливим. Ситуація, що відбулася, полягала в інтуїтивному танці учасників зі стихіями, яких вони торкалися. П’ятою стихією була музика, яку грали на саксофоні, а кожна з решти була вміщена у візуальний жест. Усе почалося з мандали, намальованої піском, у центрі якої запалала свічка. Згодом додалися інші вогники, візерунки, намальовані водою, поліетиленові пакети, наповнені повітрям, які вільно літали на вітрі, що їх рухав; інсталяція на мотузці, яка підіймала їх, коли вони вже лежали на землі; тканина, що майоріла, мильні бульбашки, які пускали через люльку, дощ папірців і низка інших дрібних прийомів, які дали всім присутнім змогу увійти в особливу ауру візуальної поезії.
Кожна з перелічених дій сама по собі залишалася порожнім знаком, проте в мить, коли творець відкривав її потенціал, із неї виливалася енергія. Творці відкривали це послання й надавали йому напрямку. Усе мало характер інтуїтивної вуличної вистави, а найпрекраснішими в ній були ті нюанси, про які неможливо написати.