Перейти до вмісту
Oskar Chmiołaпрактика / процес / архів
Усі записи

wyspastan.blogspot.com

ПЕРФОРМАНС «LUK-ARTY»

Вихідний допис · 2010-04-07Автор допису: Oskar ChmiołaОригінальна адреса

Робочий переклад. Оригінальний матеріал доступний вище.

Коли — субота 10.04.2010, від 15 години
Де — вулиця Спокойна 15

Два ряди приміщень, щодня порожніх гаражів, і група людей, які вирішили вдихнути в них життя. Два — один навпроти одного. Обидва призначені для творчих дій. Один — для дій візуального характеру, другий — для більш розгорнутих за формою, що залучають різні медіа. Усі ці «luk-arty» були надані творцям цього одного конкретного дня. Відбувся інтермедійний діалог між музикою, театром, перформансом, живописом, інсталяцією-скульптурою, графікою, словом. Теми й форму обирали творці.
Поки що тут буде розміщено документацію лише двох із кількох подій, які тоді відбулися:

Оскар Хмьола: ПЕРФОРМАНС «LABIRATORIUM» — «ЛАБІРАТОРІЯ» (перформанс як ілюстрація до тексту)



Дозволь мені відкопати один лабіринт.
Лабіринт особливий, бо близький, як усмішка й сльоза.
Тезею, слухай!
Ти в ньому — іскра його руху й напрямок усіх відгалужень, які його творять.
Ти мислиш його в собі, як мислять власну чутливість.



Кожен крок тут — слово, що виражає погоду в його прихованих глибинах.
Отже, кроки — рушій величезної турбіни, яка приводить у дію механізм цього засобу пересування.
Про це місце можна сказати багато, проте все це сказано тобою.



Ти ступаєш ґрунтом передавального механізму, диктуючи клімат у кімнаті, де мойри прядуть твій ритм.
Зважай на брук: на ньому записано всю історію твоєї мандрівки.
Можливо, саме зараз ти стоїш у дверях цього простору, що є метою кожного твого поруху.



А якби ти захотів зупинитися або повернути назад, не забувай: усе це не перестає писатися, а зайняте тобою місце — звук, що дає тобі кисень.
Наші вчинки — ходіння по друкарській машинці свідомості.
Кожної миті ти сидиш, стоїш, лежиш або на якійсь літері чиниш щось, що зворушує її так, як вітер — листя дерев.



Воно шепоче стовбуру про спосіб зростання, а той незмінно слухає його голос.
Якщо майбутнє не падає на тебе дощем, у лабіринті ти знайдеш завулок.
У цьому завулку є мить, коли вже знаєш, що це він. Скористайся нею: вона говорить тобі, яка фальш покликає його на шляху.
Там, де немає кінця, завжди є якийсь початок.
Ниток більше, ніж Аріадна змогла б пройти, тому вона — лише ангел.
Проте слушно, Тезею, що саме вона має істотні нитки. Але вони ведуть тебе вглиб, туди, де дно зустрічається з темрявою.



Тут у дзеркалі ти пізнаєш Мінотавра-стража, яким можеш уважно керувати.
Він — засіб пересування в глибину порозуміння між тобою й стінами, яких немає.
Ці літери, по яких ти на початку ходиш так, наче їх не бачиш, тепер знову є субстанцією.



Кожен знак має свій сенс там, де сенс — не знак, а лише чистий намір.
Зрештою ти бачиш усе це й увесь цей лабіринт як один із багатьох, накладених один на одного, та виходиш за межі їхнього логічного виміру, знаходячи щілини в густині їхньої форми.



Тепер нарешті він є лабіринтом лише для меж між митями.
Зрештою він розсіюється для слів, які є до цього ключем.



ПЕРФОРМАНС «MAGNETYCZNA SYNCHRONIA» — «МАГНЕТИЧНА СИНХРОНІЯ»

Декомпозиція драматичного тексту «Електра» (як Софокла, так і Евріпіда) дала двом митцям змогу торкнутися таємниці синхронізації наміру драматурга з намірами актора, який оживляє його драму. У цьому перформансі автор-оповідач складав вирвані з контексту рядки драми, записані на маленьких аркушах, у щось подібне до лабіринту. Акторка, яка оживляла весь твір (Адріанна Яновська), втілювала багатовимірність оповідача, закладену в героях його твору. Це виражалося через подорож акторки лабіринтом, який письменник безперервно створював зі слів: прочитавши їх, проінтонувавши й утілившись у них, акторка кидала їх позаду себе. Автор збирав ці тексти й додавав наприкінці наступних коридорів, якими блукала мисткиня. Обоє намагалися почути одне одного. Автор подавав знаки, кладучи тексти в інтуїтивному порядку, натхненному бажанням зустріти когось, хто, зрозумівши його текст, зрозумів би його самого. Натомість акторка, шукаючи вихід, із кожним кроком досягала цієї єдності, входячи у «поміж» слів і там освоюючись із повнотою драматичного переживання. Так зрештою відбулася зустріч драматурга й акторки та їхнє єднання у творчому танці.

Слайди з фільму, що документує цей перформанс:
















Опис і документація решти подій «Luk-art’ів» з’являться незабаром.

Архівні коментарі

Коментарі читачів і відповіді автора з оригінальними підписами та датами.

  1. Переклад коментаря

    Вау. Вау, шкодую, що не зміг залишитися до кінця. Викладеш мої фотографії?

    Оригінальний коментар

    Łał. Łał, żałuję, że nie mogłem zostać do końca. Wrzucisz moje zdjęcia?
    Коментар у джерелі

Фотографії та файли