SpaceTime Performance — ситуаційні плани
Дві повні версії партитури зустрічі: предмети визначають рухому межу дії, а послідовні втручання вступають у відносини з тим, що вже відбулося у просторі.
Обидва плани доступні дев’ятьма мовами. Решта три тексти програмної збірки STP збережені польською мовою; їхні повні переклади готуються.
Польські оригінали збережено без змін. У перекладах розділено злиті слова версії N2, а синтаксис її пункту 9 прочитано з опорою на паралельний фрагмент N1. Зміст, що відрізняє версії, не переносився з однієї до іншої.
Дати створення та зміни походять із метаданих експорту Facebook. Це не дати виконання перформансів і не підтвердження того, що текст залишався незмінним від часу створення.
N1 — розгорнута версія
- Створення нотатки (UTC)
- Зміна за даними експорту (UTC)
Приклад ситуаційного плану зустрічі STP
Перевірмо ідею, натхненну Przedsięwzięcie Góra («Проєкт Гора») Ґротовського, театром Арто, діями Fluxus і Dada, а також Akademia Ruchu, та приймімо такі положення як вихідний пункт для створення взаємного зв’язку всередині SpaceTime Performance:
- Навколо визначеної ділянки на землі розкладено предмети.
- Предмети утворюють умовну межу SpaceTime Performance, рухому межу.
- Предмети дуже різні; їхня кількість і розташування змінні.
- Навколо STP збираються глядачі.
- Серед глядачів є кілька свідомих перформерів.
- Свідомі перформери природно ініціюють дії всередині STP.
- Кожен, хто діє всередині STP, називається перформером.
- Кожен перформер має у своєму розпорядженні предмети, що лежать навколо STP.
- Перформер-ініціатор входить у STP. Він обирає предмети та/або приносить власні, за допомогою яких виконує свій перформанс. Він може також використовувати лише своє тіло. Завершивши, він залишає STP.
- Під час цієї дії або після неї до STP входить наступний митець. Його завдання — відповісти* на дію попередника, оскільки наявний стан зберігає сліди присутності іншого перформера або просто відчуває його вплив. Використовуючи предмети, перформери змінюють межі STP. Ніхто не зобов’язаний використовувати предмети попередника. Перформер може користуватися всіма предметами, що лежать навколо. Він також може використовувати власні особисті речі, які має при собі, зокрема одяг, і яких не включив до межі зони. Перформер може взагалі не використовувати предметів, а лише своє тіло, присутність чи відсутність або будь-які інші прийоми. Він може також довільно пересувати межі зони, змінюючи її периметр — предмети, що її оточують. Крім того, перформер не мусить чекати, поки інший завершить дію, якщо вважає момент слушним для початку власної. Кожен перформер має зрозуміти, що його дія завжди відбуватиметься у зв’язку з діями інших, а все SpaceTime Performance завжди відображатиме цей зв’язок, що перформує. Лише тоді він зрозуміє основи того, чим є SpaceTime Performance.
*Під «відповіддю» розуміють дію «нового» перформера, що стосується дії попередника. Такий зв’язок може бути будь-яким актом діалогу, коментаря, пародії або будь-яким іншим відношенням між діями. Усередині STP кожна дія є перформансом; якщо хтось із перформерів хоче перервати або завершити свою дію, він має вийти за межі STP. Водночас мається на увазі, що STP розростається з входженням кожного наступного перформера, бо, як уже сказано, його межі утворюють предмети, які переміщуються.
N2 — коротша версія
- Створення нотатки (UTC)
- Зміна за даними експорту (UTC)
Приклад ситуаційного плану зустрічі STP
Перевірмо ідею, натхненну Przedsięwzięcie Góra («Проєкт Гора») Ґротовського, театром Арто, діями Fluxus і Dada, а також Akademia Ruchu, та приймімо такі положення як вихідний пункт для створення взаємного зв’язку всередині STP:
- Навколо визначеної ділянки на землі розкладено предмети.
- Предмети утворюють умовну межу SpaceTime Performance, рухому межу.
- Предмети дуже різні; їхня кількість і розташування змінні.
- Навколо STP збираються глядачі.
- Серед глядачів є кілька свідомих перформерів.
- Свідомі перформери природно ініціюють дії всередині STP.
- Кожен, хто діє всередині STP, називається перформером.
- Кожен перформер має у своєму розпорядженні предмети, що лежать навколо STP.
- Перформер-ініціатор входить у STP. Він обирає предмети та/або приносить власні, за допомогою яких виконує свій перформанс. Він може також використовувати лише своє тіло. Завершивши, він залишає STP.
- Під час цієї дії або після неї до STP входить наступний митець. Його завдання — відповісти* на дію попередника, бо наявний стан зберігає сліди присутності іншого перформера або просто відчуває його вплив. Використовуючи предмети, перформери змінюють межі STP. Ніхто не зобов’язаний використовувати предмети попередника. Перформер може користуватися всіма предметами, що лежать навколо. Він також може використовувати власні особисті речі, які має при собі, зокрема одяг, і яких не включив до межі зони. Перформер може взагалі не використовувати предметів. Він може також довільно пересувати межі зони, змінюючи її периметр — предмети, що її оточують. Крім того, він не мусить чекати, поки інший завершить дію, якщо вважає, що початок власної дії відбуватиметься у зв’язку з дією іншого.
*Під «відповіддю» розуміють дію «нового» перформера, що стосується дії попередника. Такий зв’язок може бути будь-яким актом діалогу, коментаря, пародії або будь-яким іншим відношенням між діями. Усередині STP кожна дія є перформансом; якщо хтось із перформерів хоче перервати або завершити свою дію, він має вийти за межі STP. Водночас мається на увазі, що STP розростається з входженням кожного наступного перформера, адже його межі утворюють предмети, які переміщуються.